Верность художественной детали — характерная черта бальзаковского реализма. Создавая образ Гобсе-ка, писатель использует целый ряд определений, позволяющих подчеркнуть и пока-зать читателю психологически сложный характер. За счет гротеска Бальзак добивается особой вырази-тельности образа, в котором органично проявляется бальзаковский синтез романтического и реалисти-ческого начал. Так, в характеристике образа Гоб-сека появляются определения: «человек-вексель», «че-ловек-автомат», «удав ненасытный», «фантастическая фигура, олицетворение власти золота». Мало того, даже фамилия главного героя, вынесенная в назва-ние повести, является таким определением: «Гоб-сек» в переводе означает «Живоглот».
Художественная деталь играет исключительно важ-ную роль и в создании портретной характеристики бальзаковских героев. Как правило, писатель дает сначала общий портрет героя, затем дополняет его отдельными характерными деталями, разбросанными в тексте всего повествования. Так, например, в повести «Гобсек» художественные детали («высох-ший старикашка», «голый череп, желтый, как ста-рый мрамор», «густые черные брови», «беззубый рот», «пискливый голос») не только дополняют и уточняют облик ростовщика, но и раскрывают ка-кие-то очень важные для понимания внутренней сущности Гобсека черты его характера.
Этой же цели служат детали, характеризующие «удивительный, необыкновенный взгляд» Гобсека. Так, глаза ростовщика под пером гениального художника становятся зеркалом его души, отражают его внутренний мир: «бесстрастные», «холодные», «проникающие в самую душу», «угасающие», «туск-лые», «металлические».
В повести «Гобсек» немало страниц посвящено описанию быта героев, окружающей их обстановке. И в этих описаниях точно схваченные писателем детали раскрывают характеры и обстоятельства, в которых находятся герои. Особенно выразительны описания комнаты и кладовой Гобсека, спальни графини Анастази де Ресто.
Комната и кладовая ростовщика: «Комнату загро-мождала дорогая мебель, серебряная утварь, лампы, картины, вазы, книги, превосходные гравюры без рам, свернутые трубкой, и самые разнообразные редкости... В кладовой и гниющие паштеты, и груды всевозможных припасов,.. устрицы и рыба, покрывшаяся пухлой плесенью... тюки хлопка, ящи-ки сахара, бочонки рома, кофе, индиго, табака — целого базара колониальных товаров». Материал с сайта
Спальня графини де Ресто: «На медвежьей шку-ре, разостланной у бронзовых львов, поддерживаю-щих кровать красного дерева, блестел атлас белых туфелек, небрежно сброшенных усталой женщиной по возвращении с бала... По всей комнате раски-даны были цветы, бриллианты, перчатки, букет, пояс и прочие принадлежности бального наряда. Пахло какими-то тонкими духами... И уже нищета, грозившая этой женщине или ее возлюбленному, притаившаяся за этой роскошью, поднимала голову и казала им свои острые зубы».
В этих описаниях перед нами зримо предстают два мира: «мир непомерного, превращающегося в самоцель и таким образом обессмысленного богат-ства» и «мир безумной, разорительной, угрожающей роскоши».
За счет «верности деталей», Бальзак в своих описаниях «достигает такой живописной вырази-тельности, которую можно сравнить лишь с карти-нами старых мастеров». Поэтому не случайно харак-теристику Гобсека Бальзак завершает словами: «Гол-ландец, достойный кисти Рембрандта».
Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском
На этой странице материал по темам:
- портретные характеристики гобсека
- портретна характеристика анастази де ресто
- портретная характеристика гобсека
- цитаты характеризующие характер гобсека
- описание комнаты гобсеку
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Герой наділений безмежною пристрастю - жадібністю до грошей. Величезна сила характеру цього лихваря, його витончений розум і знання людей підпорядковуються одній-єдиній меті - накопичення. Гобсек - жорстокий капіталіст. Він безжально, щодня бореться з конкурентами і нещадно експлуатує клієнтів, Маючи мільйони, Гобсек живе в старій кімнаті, сам ходить до кредиторів, причому пішки, і пишається тим, що платить лише сім франків податків. Опинившись у кімнаті лихваря, Дервіль заглянув у камін і звернув увагу на те, що навіть взимку вогонь ледве-ледве горів.
Складно уявити, що в цьому приміщенні жив справжній мільйонер. Найкраще характер Гобсека розкриває опис запасів, які Дервіль знайшов після його смерті: зниклі харчові продукти поряд з дорогою посудом, книгами, вазами, картинами, і гроші, які лихвар ховав по всій кімнаті. Причиною такого нагромадження товарів була жадібність Гобсека - бажаючи заробити більше, він ставив занадто високі ціни на товар. За словами Дервиля, це було проявом одночасно скупості та своєрідності характеру.
Торкаючись до золота, Гобсек переставав контролювати себе і втрачав розум. В образі героя письменник об"єднав всі свої спостереження за лихварями, банкірами і звичайними людьми, які мають справу з грошима, і створив узагальнений образ - тип, який не є точним відображенням дійсності, але при цьому розкриває глибинну правду про світ людей, що проливає світло на головні закони їх існування.
Педантичний і бездушний («людина-автомат», «людина-вексель»), Гобсек - живе втілення тієї хижацької сили, яка наполегливо пробивається до влади. Уважно вдивляючись в обличчя цієї сили, письменник прагне проникнути у витоки її могутності і непохитної впевненості в собі. Але тут Гобсек повертається своєю другою стороною. Лихвар-практик поступається місцем буржуа-філософу і проникливого аналітику. Досліджуючи закони сучасного світу, Гобсек робить висновок, що головним двигуном, визначальним суспільне життя в цьому світі, є гроші - золото, тому що «в золоті зосереджені всі сили людства... Що таке життя, як не машина, яку приводять у рух гроші? .. золото - ось духовна сутність всього суспільства ». Головний принцип лихваря, філософа - в житті потрібно спиратися на щось таке, що дасть можливість задовольнити власний егоїзм і впливати на інших. Живучи за своїм принципом, Гобсек підпорядковує життя служінню золоту, використовує цілу систему самовиховання і стає одним із справжніх володарів Парижа. Образ Гобсека - реалістичний, але з явними романтичними прикметами. Туман минуле Гобсека, «можливо, колишнього корсаром» і зорали всі моря і океани, «торгував людьми та державними таємницями». Неясно походження величезного багатства героя, повна загадок його справжнє життя. Майже глобальні масштаби особистості Гобсека, винятковий його філософський розум, вся його постать символічна. «Цей дідуган, - говорить Дервіль, - раптом виріс в моїх очах, став фантастичною фігурою, уособленням золота». Але романтичний початок не суперечить суті характеру Гобсека, а підкреслює риси бальзаківського реалізму.
На думку автора, культ матеріального і байдужість до моральних проблем калічать душі людей. Про це свідчить образ Гобсека, який, незважаючи на свої незвичайні природні таланти, деградує і перетворюється на напівавтомат. Письменник вважає, що гроші оголюють і яскраво показують основний людський інстинкт - егоїзм.
Гобсек -- це не бездушна людина-автомат. Це душа, про яку Дервіль казав наступне: “… присягаюсь, що жодна людська душа у світі не знала таких жорстоких випробувань і так не загартувалась, як він”. Це “гартування” не знищило душу людини, а лише додало їй мудрості, змусило її приховувати власні почуття, обережно ставитися до людських стосунків, певною мірою взяти на себе роль людини, яка відновлює справедливість. А справедливість -- це не лише покарання, а й допомога. Коли йдеться про дійсно мудру людину, то виявляється, що її покарання теж стає допомогою -- звичайно, якщо той, кого карають, спроможний це зрозуміти.
Спробуємо підбити основні підсумки “психологічної реконструкції характеру” головного героя повісті Оноре де Бальзака “Гобсек”.
Письменник зображує сильний чоловічий характер, який було сформовано дуже важкими, можна навіть сказати, екстремальними умовами життя. Це самодостатня людина, яка вміє робити правильні висновки із власних помилок, яка високо поціновує себе, свій моральний досвід, свою життєву філософію, тому ставить себе вище за звичайних людей. Вона вміє доводити іншим людям свою спроможність дотримуватися власних життєвих принципів, уміє підкоряти людей власній волі, завжди досягає того, що оточуючі її люди виконують вимоги, які вона висуває до них. Помітний егоцентризм цієї людини не заважає тому, що вона чутливо, з великою зацікавленістю приглядається до усіх, з ким її зводить доля, активно втручається в життя інших людей тоді, коли вважає це за доцільне. Втім, її поведінка майже завжди відповідає зовнішньому образу, який вона свідомо створює і який сприймається іншими людьми як її сутність. Основні ознаки цього образу: людина-автомат, яка ніколи відкрито не виражає власні почуття, яку неможливо переконати навіть у дрібничках, погляди й життєву філософію якої неможливо змінити, до почуттів якої неможливо “достукатися”. Декларації, які вона проголошує, на перший погляд, стовідсотково збігаються з її поведінкою, оскільки ця поведінка носить цілком свідомий, виважений та послідовний характер.
Другий бік цієї постаті, який можна вважати внутрішньою характеристикою героя, відзначається підвищеною емоційністю, бурхливими пристрастями, які людина-автомат майстерно приховує. Непідробна зацікавленість у кожній людині відображує, з одного боку, пошуки героєм морального виправдання своєї -- іноді надмірно жорсткої -- поведінки, з іншого боку -- його прагнення допомогти тим, хто заслуговує на допомогу. Відкрито проявити свою сутність герой не може, тому що це буде сприйматися суспільством як слабкість, але Гобсек, як виявляється, завжди опиняється на боці тих, хто -- всупереч обставинам життя -- зберігає моральність або хоча б залишки моральності.
Добре розуміючи людей, він помічає людські чесноти і своєрідно “винагороджує” їхніх носіїв, допомагаючи ним таким чином, що вони зберігають власну гідність.
У цілому головний герой постає як людина, яка сформована відповідним суспільством, яка добре пристосувалася до умов життя цього суспільства і спромоглася зберегти свої уявлення про мораль, що багато в чому суперечать суспільній моралі. Життєвий досвід підказує цій людині “правильну” лінію поведінки, яка допомагає досягти поваги з боку майже усіх членів суспільства, нав"язати свою волю тим, кому, на її думку, потрібно її нав"язати. бальзак гобсек психологічний
Образ головного героя трагічний, оскільки “боротьба за існування” позбавила його друзів, можливості бути собою, відкрито виявляти звичайні людські почуття. Цей образ можна сприймати як художнє звинувачення суспільства, в якому людина для того, щоб вижити і досягти успіху, має відмовитися від щирості, людських.почуттів, доброзичливого ставлення до інших людей. Ще більше трагізму додає цьому образові те, що це -- характер неабиякої сили, людина неззичайна, чесноти якої, якби вона їх не приховувала, завадили б досягти життєвого успіху. Ціною цього успіху стала втрата людяності, необхідність перетворитися на людинуавтомата, у душі якої було гаряче людське серце, що визначало ставлення цієї людини до себе, до світу, до інших людей тощо.
Узагальнюючи розгляд співвідношення соціального й індивідуального характерів Гобсека, доходимо висновку, що у стосунках героя з переважною більшістю людей домінує саме соціальний характер: старий лихвар поводиться так, як він і має поводитися, виходячи зі свого суспільного становища. Проте саме тоді, коли герой “дозволяє” собі проявити свій індивідуальний характер, ми бачимо справжнього Гобсека, який завжди спрямовує свої зусилля на те, щоб “відновити справедливість” щодо окремої людини. Можливо, таємність і привабливість образу старого лихваря зумовлена саме
цією суперечністю між його соціальним и індивідуальними характером?
“Психологічна реконструкція характеру” Гобсека ускладнюється тим, що цей образ створено на межі романтизму й реалізму, але саме це під час вивчення повісті учнями робить її необхідною: без заглиблення в психологію героя його осмислення школярами буде викривленим, не адекватним авторському задуму і моральноестетичній позиції письменника. Тривалий час Гобсек сприймався лише як цілковито негативний персонаж, своєрідний образзастереження від “влади золота”, але, як ми бачимо, геніальний письменникБальзак створив набагато складніший образ! Відповідно, його осмислення школярами має бути всебічним, що є неможливим без “психологічної реконструкції характеру” одного з найвідоміших образів світової літератури.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Життєвий шлях. Особливості реалістичної манери Бальзака. Iсторiя задуму i створення "Людської комедiї" Оноре де Бальзака. Влада золота в повісті Оноре де Бальзака "Гобсек". Проблема уявних і справжніх життєвих цінностей у творі О. Бальзака "Гобсек".
курсовая работа , добавлен 16.04.2007
Повесть Бальзака "Гобсек". Анализ обеих сторон сознания Гобсека и выяснения связей и различий между ними. Жадный мелочный старик, наживающийся на чужой беде. Философ, много повидавший и много переосмысливший. Высшее чувство справедливости в душе Гобсека.
творческая работа , добавлен 03.02.2009
Сацыяльны цыкл раманаў О. Бальзака "Чалавечая камедыя": структура, асаблівасці. Адлюстраванне тэмы падзенне нораваў у галоўных вобразах раманаў О. Бальзака "Бацька Горио" і "Гобсека". Раманы О. Бальзака "Бацька Горио" і "Гобсека" і іх праблематыка.
курсовая работа , добавлен 11.06.2012
Короткі відомості про життя та творчість Оноре де Бальзака. Всесвітньо відомий твір "Гобсек" - перший крок на шляху до "Людської комедії". Бальзак та Евеліна Ганська. Філософські погляди великого романіста. Характеристика художнього світу митця.
презентация , добавлен 17.06.2010
Создание повести "Гобсек", персонажи и композиция. Колорит портрета и обобщение существенных черт человеческой натуры в образе парижского ростовщика. История жизни и романтические стороны образа. Изображение власти золота и жизни французского общества.
реферат , добавлен 19.10.2009
Биография выдающего французского писателя Оноре Бальзака, этапы и факторы его личностного и творческого становления. Анализ произведения данного автора "Гобсек": история возникновения новеллы, композиция, портрет ростовщика, трагедия семьи де Ресто.
реферат , добавлен 25.09.2013
Образи скупих і користолюбців, людей пожадливих на матеріальні достатки у світовій літературі. Характеристика персонажів: пана Плюшкіна українсько-російського письменника Гоголя, Гобсека Оноре де Бальзака, Терентія пузиря з комедії I. Карпенка-Карого.
презентация , добавлен 16.03.2015
Французький реалізм ХIХ ст. у творчості Оноре де Бальзака. Аналіз роману "Батько Горіо" О. де Бальзака. Проблема "батьків і дітей" у російській класиці та зарубіжних романах ХІХ століття. Зображення влади грошей у романі О. де Бальзака "Батько Горіо".
курсовая работа , добавлен 28.05.2015
Актуальність сучасного дослідження проблем та складності характеру Холдена Колфілда. Побудова образу головного героя повісті на сплетінні фізичної недуги та повільного звільнення Холдена від егоцентричності. Холден Колфілд як аутсайдерький тип героя.
реферат , добавлен 01.03.2010
Изучение жизненного пути Оноре де Бальзака, чьи романы стали эталоном реализма первой половины XIX в. Анализ его произведений. Исследование специфики художественной типизации персонажей Бальзака. Характеристика эстетических истоков критического реализма.
Французский писатель-реалист Оноре де Бальзак считал, что в произведении должно быть больше живых подробностей, бытовых деталей, так как изображение обыденности придает образам и явлениям правдивости. Бальзак – автор эпичного цикла произведений «Человеческая комедия», куда входит и знаменитая повесть «Гобсек».
Главный герой – богатый ростовщик, который считает, что при помощи денег можно управлять людьми. Он находил клиентов в крайней нужде и давал им деньги под огромный процент. Таким образом герой накопил целое состояние. Однако Гобсек продолжал жить скромно, экономил каждую копейку. Ним овладела безумная страсть к накоплению, и вместе с ней появилась подозрительность к людям. Гобсек притворялся бедным стариком, чтобы никто не ограбил его. Однажды он стал заложником сразу двух своих страстей. Герой выронил золотую монетку, но не признал, что она принадлежит ему. Несмотря на жадность к деньгам, он не смог раскрыть себя другим жильцам дома.
Образ Гобсека не однозначный. В нем словно уживаются скряга и философ. Он не просто берет с клиентов проценты, а наслаждается моментами слабости жалких людей, которые попадают к нему в зависимость. Гобсек создает собственную теорию безграничной власти золота над разумом человека. Он уверен, что тот, кто владеет золотом – владеет миром. И все же, Гобсек – не злонравная личность, потому что умеет видеть не только плохие, но и хорошие качества в других. Старик ловко подмечает детали в поведении и даже движениях своих клиентов, знает, когда они боятся, пытаются отстрочить выплату денег. Но Гобсек не умолим, и все векселя собирает без просрочки, самостоятельно бегая «на своих тонких ножках» по домам своих должников.
Однако этот «человек-автомат» знает, что такое дружба, хоть и понимает ее в меру своих убеждений. Когда Дервиль, единственный компаньон ростовщика, просит занять ему денег, тот отказывает, объясняя тем, что деньги губят дружбу: должник чувствует себя обязанным, а кредитор ждет свой процент. Зная себя, Гобсек не хочет иметь «золотую» власть над другом. Человечность Гобсека проявляется и в его отношении к швее Фанни Мальво. Он восхищается благородностью бедной девушки.
Гобсек – хороший аналитик, хотя его выводы и предвзяты. Наблюдая за людьми, он понимает, что единственный постоянный двигатель в мире – это золото. Одно оно, по его мнению, неизменно – а значит, чтобы добиться власти, нужно владеть золотом.
Зачем Гобсеку неограниченная власть над другими? Ответ скрывается в пережитых событиях в молодости. Тогда герой был совсем другим, не циничным реалистом, а отчаянным романтиком. Но предательство и несчастная любовь сделали его сердце черствым. Теперь понятно, почему единственным другом, который не предаст, он называл деньги.
Оноре де Бальзак показывает в образе главного героя то, как культ золота калечит души людей. Ведь Гобсек имел большую внутреннюю силу, но выбрал путь бездушной машины по стяжательству денег, превратившись из человека-философа в полуавтомат.
— Гобсек,
— виконтесса де Гранлье,
— Камилла- дочь виконтессы,
— граф де Борнбрат — брат виконтессы,
— Дервиль — друг их семьи, Ф
— Фанни Мальво (жена Дервиля),
— граф Максим де Трай,
— граф де Ресто и его жена.
Характеристика Гобсека
Первое впечатление от образа Гобсека резко негативное. Это связано с его профессией (ростовщика) и определяющей чертой характера (скупость). В мировой и русской литературе мы уже встречались с подобными персонажами. Это Скупой из одноименной комедии Мольера, гоголевский Плюшкин, ростовщик из повести Гоголя “Портрет”, старуха-процентщица Алена Ивановна из романа Достоевского “Преступление и наказание”. Все они являются резко отрицательными персонажами. Авторы обличают их за духовное оскудение и стремление разбогатеть за счет слабостей и несчастий других людей. Нет в этих образах ни одной положительной черты, поэтому ни автор, ни читатели не испытывают к ним никакого сочувствия.
Таким, на первый взгляд, кажет и Гобсек. Но его образ гораздо глубже, чем образы названных нами героев. Докажем это утверждение, создав таблицу “противоречий” поведения и характера Гобсека:
| Гобсек богатый человек(всего пять человек в Париже могут сравниться с ним по степени богатств.) | Влачит жалкое существование.Боится афишировать свое богатство (не поднял золотой) |
| Мизантроп.Ненавидит всю свою родню. | Поддерживает дружеские отношения с Дервилем |
| Сосредоточил в своих руках власть над миром (…я владею миром, не утомляя себя.” | При этом сам ходит по клиентам и унизительно собирает платежи |
| Герой, лишенный каких бы то ни было человеческих чувств:“человек – автомат”;“человек – вексель”;“золотой истукан.” | Великодушный человек: испытал “чувство жалости” при виде надвигающейся нищеты, грозящей графине де Ресто;Гобсек “почти умилился”, увидев комнату белошвейки Фанни |
| “Дикарь” (испытал “злобное торжество дикаря, завладевшего блестящими камешками” после приобретения бриллиантов графини.) | Образованный человек:Знает все тонкости юриспруденции, хорошо разбирается в политике, искусстве(не случайно автор сравнивает его со статуей Вольтера – одного из самых образованных людей своего времени) |
| Ростовщик. | “Гобсек – человек честный” |
|
В нем живут “скряга и философ” “подлое существо и возвышенное” Он “старик и ребенок” “старый младенец” |
|
Итак, Гобсек – сложная, многогранная и противоречивая личность.
Почему Гобсек выбрал профессию ростовщика? Каково его жизненное кредо?
Ответ: Гобсек сознательно выбрал профессию ростовщика. Он считает деньги товаром, который можно выгодно продать и купить. Поэтому он не видит ничего безнравственного в том, чтобы давать деньги в долг под большие проценты и получать от этого прибыль. Таковы правила любой торговли.
Во что верит сам Гобсек?
Ответ: Гобсек верит в безграничную силу и власть золота. Он заявляет: “Золото – вот духовная ценность нынешнего общества”.
“Вы всему верите, а я ничему не верю. Ну что ж, сберегите свои иллюзии, если можете. Я вам сейчас подведу итог человеческой жизни. То, что в Европе вызывает восторг, в Азии карается, То, что в Париже считается пороком, за Азарскими островами признается необходимостью. Нет на земле ничего прочного, есть только условности, и в каждом климате они различны… всяческие наши нравственные правила и убеждения – пустые слова… Вот поживите с мое, узнаете, что из всех земных благ есть только одно, достаточно надежное, чтобы стоило человеку гнаться за ним. Это…золото.
В золоте сосредоточены все силы человечества… А что касается нравов человек везде одинаков: везде идет борьба между бедными и богатыми, везде. И она неизбежна. Так лучше уж самому давить, чем позволять, чтобы другие тебя давили”.
Таким образом, Гобсек утверждает, что в мире нет абсолютных ценностей и истин. У разных народов своя мораль, свои законы, свое понятие о нравственности.
И лишь золото является абсолютной истиной и ценностью во всех странах и во все времена. Только золото может дать человеку абсолютную, реальную власть над миром.
Теперь вы вспомнили главных героев Гобсека, а также черты характера Гобсека, которые во многом объясняют его поступки.
Мемуаристы оставили нам описание внешности этого невысокого человека с львиной гривой волос, легко носившего свою полноту, брызжущего энергией. Хорошо запоминались его золотисто-карие глаза, «выражавшие все так же ясно, как слово», «глаза, которые могли видеть сквозь стены и сердце», «перед которыми орлы должны были опускать свои зеницы...»
Пока Бальзак добивался признания, современники еще не подозревали, что его произведения через десятилетия и века будут считаться самым надежным и самым увлекательным свидетельством об его эпохе. Первыми поймут это его друзья Жорж Санд, Виктор Гюго.
Гобсек -- означает «глотающий всухомятку», в примерном переводе -- «живоглот». Так Бальзак переименует в процессе работы свою повесть, которая в 1830 г. носила еще нравоучительное название «Опасности беспутства». Ее герой, старый ростовщик, живущий одиноко и бедно, без семьи и привязанностей, неожиданно раскрывается как властитель сотен человеческих судеб, один из немногих некоронованных королей Парижа. Он владеет золотом, а деньги -- ключ ко всем человеческим драмам. Сколько несчастных приходят умолять его о деньгах: «...влюбленная молодая девица, купец на пороге банкротства, мать, пытающаяся скрыть проступок сына, художник без куска хлеба, вельможа, который впал в немилость... потрясали... силой своего слова... ». Гобсек берет чудовищные проценты. Иногда его жертвы выходили из себя, кричали, потом наступала тишина, «как в кухне, когда зарежут в ней утку».3
В образе ростовщика полно выразилось характерное для Бальзака художественное видение человека. Он рисовал не посредственных, средних людей того или иного общественного класса, профессии, а обязательно наделял их выдающимися личными качествами, яркой индивидуальностью. Гобсек проницателен и предусмотрителен, как дипломат, у него философский ум, железная воля, редкая энергия. Он не просто копит богатства, главное -- он хорошо знает цену своим клиентам, разоряющимся, опустившимся аристократам, которые ради роскошной жизни «крадут миллионы, продают родину». По отношению к ним он прав и чувствует себя справедливым мстителем.
В прошлом у Гобсека годы скитаний в колониальной Индии, полные романтических превратностей. Он знает людей и жизнь, видит самые тайные пружины общественного механизма. Но густые, сверкающие краски Бальзака способствуют его разоблачению. Извращающая сила денег проявилась в самой личности Гобсека: вообразив, что золото правит миром, он все человеческие радости променял на стяжательство, к концу жизни превратившись в жалкого маньяка. Повесть завершается потрясающей картиной гниения разнообразных ценностей, скрытых скупцом в его жилище. Эта груда, где перемешаны разлагающиеся изысканные кушанья и драгоценные предметы искусства,-- грандиозный символ разрушительной силы стяжательства, бесчеловечности буржуазного строя жизни и мысли.
